5 квітня 1913 року данський фізик-теоретик Нільс Бор завершив статтю "Про будову атомів і молекул". Саме цей матеріал дав початок квантовій теорії.

Теорія Бора складається з двох основних компонентів: загальних тверджень про поведінку атомних систем, що зберігають своє значення та всебічно перевірені, і конкретної моделі будови атома, що становить у наші дні лише історичний інтерес. У статті вчений припустив про існування стаціонарних станів і про випромінювальні переходи між ними відповідно до уявлень Планка про квантовані енергії речовини. Модельна теорія атома Бора виходить з припущення про можливість опису руху електронів в атомі, що перебуває у стаціонарному стані, на основі класичної фізики з додатковими квантовими умовами (наприклад, квантування кутового моменту електрона).

Завдяки теорії Бора вчені змогли обґрунтувати випромінення і поглинання випромінювання в серіях спектру водню, а також пояснити воднеподібні спектри з напівцілими квантовими числами, що спостерігалися раніше Чарлзом Пікерінгом та Альфредом Фаулером, як ті, що належать іонізованому гелію.

Завдяки своїм відкриттям Нільс Бор зробив значний внесок у розвиток теорії атомного ядра та ядерних реакцій, процесів взаємодії елементарних частинок із середовищем. За свої досягнення вчений отримав Нобелівську премію з фізики у 1922 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Motorola показала новий смартфон

×