Міністр інфраструктури Владислав Криклій відреагував на звинувачення у махінаціях на «Великому будівництві» і анонсував перевірки проекту. Крім того Криклій пояснив, коли вітчизняна авіагалузь отримає фінансову підтримку від держави і скільки вокзалів та аеропортів віддадуть у концесію.
Глава Мінінфраструктури в інтерв'ю «РБК-Україна» також розповів про обов'язковий техогляд транспорту з 2022 року, поділ «Укрзалізниці» і оцінив, як карантин і пандемія вплинули на пасажирські перевезення. Усе інтерв'ю за хвилину.
Тендери «Великого будівництва» перевірять державні аудитори, Контрольно-ревізійне управління, а також ЄБРР і Світовий банк.
Мінінфраструктури готує фінансову підтримку для авіагалузі. Допомогу бізнес отримає до кінця 2021 року. Через кілька тижнів завершать розробку відповідного закону. «Компаніям треба дожити до кращого світового майбутнього»
Обсяг пасажирських авіаперевезень рекордно впав у 2020 році, міжнародні скоротились більше, а внутрішні менше. «На кінець року ми вийшли на 28% обсягу перевезення пасажирів від показників 2019 року». За новим прогнозом асоціації повітряного транспорту ІАТА, перевезення повністю відновляться у 2024 році. Криклій очікує, що у 2021 обсяги авіаперевезень складуть половину від 2019 року – найуспішнішого в авіагалузі. «У 2022 році відновимо на три чверті, і тоді вже у 2023 році за такими прогнозами повністю той обсяг, який був до пандемії»
Авіакомпанія МАУ обслуговує усі поточні зобов’язання перед державою – це авіазбори, збори аеропортів та послуги «Украероруху». «Старі борги залишилися і, як я розумію, фінансової можливості погасити їх вони не мають»
Уряд відклав передачу в концесію державних 4 аеропортів до відновлення авіагалузі, щоб здати їх дорожче. По регіональним аеропортам, Мінінфраструктури шукає концесіонерів для кількох із них. «. Вони все одно мають знаходити якогось постійного стратегічного партнера».
Шість українських вокзалів готують до концесії у 2021 році. «Ми плануємо зараз київський з вінницьким вокзалом. Потім у нас Миколаїв, Дніпро, Харків і Чоп». Концесія вокзалів виконає три завдання: 1) вокзали будуть розвиватись і стануть торговельно-розважальними комплексами із сервісами і зручностями. 2) надходження з вокзалів стануть прозорими, зникнуть корупційні складові.3) це дозволить скоротити непрофільні активи і зберегти робочі місця.
Цікаві для інвесторів великі вокзали передаватимуть разом з одним меншим за порадою Світового банку. «Ми можемо знаходити стратегічного концесіонера, який зацікавлений у великому вокзалі. Маленький буде у донавантаження». Пари вокзалів поєднуватимуть за принципом локації, щоб було зручно контролювати об'єкти з різних куточків України.
Розділення «Укрзалізниці» буде продовжуватись за такими напрямками: пасажирський, вантажний, інфраструктура, ремонти і непрофільні активи. «Це поки що ще не реформа. Далі мають бути окремі юридичні особи, окремі компанії, на їхні баланси будуть передані активи, якими вони будуть управляти». Міжнародні партнери допоможуть в анбандлінгу «УЗ». Після розділення пасажирські перевезення продовжать дотувати із держбюджету. Розділення «Укрзалізниці» дозволить прозоро звітувати про усі фінансові аспекти роботи та розуміти, де збитки, а де прибутки.
«Смотрящих» за «Укрзалізницею» вдалось усунути по певним напрямках, однак на окремих потрібно допрацювати. Криклій хоче, щоб керівник «УЗ» Жмак прискорив розділення компанії та покращив взаємодію із усіма стейкхолдерами.
Карантин і пандемія суттєво скоротили пасажирські перевезення «Укралізницею». «На кінець 2020 ми вийшли менше ніж на половину, на 44% від кількості пасажирів, яких перевозили роком раніше».
Відносини з Аваковим у Криклія «нормальні робочі». «Дискусії бувають, але якихось суперечок – ні». Криклію подобається конструктивна співпраця з главою МВС – «один одному допомагаємо і підтримуємо». Стосунки з Офісом президента та Зеленським у міністра «особисто гарні, робочі відносини. Президент підтримує наші ініціативи з розбудови інфраструктури».
Криклій не виключає відставку уряду у 2021 році, однак повне перезавантаження вважає ризиковим. «Буде важче сформувати такий склад, який забажають отримати в результаті голосування в парламенті. Доведеться вже більше дослухатися до опозиційних фракцій.»
З 2022 року в Україні запровадять обов’язковий техогляд транспорту. Рада має ухвалити закон, пропонується вводити техогляд поступово, щоб «не загострювати суспільні настрої». «Дотримання транспортних технічних вимог і контролю має бути лагідно, щоби не викликати негативну реакцію і спротиву населення». Почати можна із обов’язкового огляду з переобладнаних автівок, які вперше ввозять, бо вони все одно проходять сертифікацію. Криклій підтримує введення кримінальної відповідальності за неусунуті несправності, унаслідок яких сталось ДТП.
