Кредитні спілки: права та ризики простих українців
З 1 липня 2020 року Національний банк є регулятором небанківських фінансових установ. За майже тримісячний період в НБУ надійшло 382 звернення громадян щодо роботи кредитних спілок. Звернення свідчать, що населення не завжди добре обізнані щодо своїх прав як учасників кредитної спілки та пов’язані із цим ризики.
Окрім цього, для посилення вимог НБУ розділить небанківські установи за ступенями ризику.
НБУ розділить небанківські установи за ступенями ризику
Національний банк України оприлюднив для громадського обговорення проєкт Положення щодо встановлення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг, їхню суспільну важливість, на підставі яких визначається періодичність проведення планових інспекційних перевірок, та порядок їхнього застосування.
Наявність критеріїв дозволятиме визначати періодичність проведення планових інспекційних перевірок небанківських установ. Наразі відсутні нормативно-правові акти з цього питання. Тому затвердження Положення дозволить врегулювати низку питань, зокрема фокусувати нагляд на учасниках ринку зі значним ступенем суспільної важливості та критичним ступенем ризику, а саме: врахування ризик-орієнтованого підходу при оцінці суспільної важливості фінустанови; інтенсивність нагляду (зокрема періодичності планових перевірок) здійснюватиметься на основі принципу пропорційності.
Критерії оцінки ступеня ризику учасників ринку
Критеріями оцінки ступеню ризику є: стан корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю; показники діяльності; дотримання обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, інших показників і вимог що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Важливим Нацбанк визначає порядок проведення оцінки ступеня ризику та суспільну важливість учасника ринку, а саме: кожен показник та його вага в оцінці кожного з критеріїв визначається та розраховується залежно від типу учасника ринку: окремо для страховиків, кредитних спілок, фінансових компаній, юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати послуги з фінансового лізингу (лізингодавців), ломбардів; оцінка здійснюється з використанням якісних та кількісних показників; за результатами оцінки ступеня ризику учаснику ринку присвоюється бал: 1 (низький), 2 (середній), 3 (високий) та 4 (критичний).
Національний банк під час визначення загального балу має право застосувати коригуючий бал (але не більше одного), який збільшує або зменшує загальний бал за критерієм. Застосування такого коригуючого балу здійснюється на основі комплексного аналізу інформації, отриманої Національним банком у результаті здійснення нагляду, від державних органів та з інших джерел.
Періодичність проведення оцінки учасника ринку
Національний банк проводитиме оцінку ступеня ризику та оцінку суспільної важливості учасника ринку один раз на рік, не пізніше 15 грудня року, в якому проводиться оцінка. Періодом оцінювання є період з 1 жовтня року попереднього року по 30 вересня поточного року.
Періодичність проведення планових перевірок
НБУ формує план проведення планових інспекційних перевірок фінустанов на наступний рік відповідно до результатів оцінки ступеня ризику та оцінки суспільної важливості, а також з урахуванням наявних наглядових ресурсів та пріоритетів.
Відтак, планова перевірка кожного учасника ринку проводитиметься не частіше одного разу на рік. Планові перевірки учасників ринку фінансової групи відбуватимуться одночасно з плановою перевіркою відповідальної особи такої фінансової групи.
Визначення періодичності проведення планових перевірок здійснюватиметься за матрицею, де на основі розрахованого балу ступеня ризику та групи суспільної важливості зазначено періодичність планових перевірок – від 1 разу на рік до 1 разу на 5 років.
Водночас Національний банк має право визначити учасників ринку, яким не присвоюється група суспільної важливості. Такі установи не включаються до плану проведення планових перевірок. Національний банк має право проводити позапланові інспекційні перевірки та/або здійснювати безвиїзний нагляд цих учасників ринку.
Але варто зазначити, що вкладники повинні також долучатися до розуміння ризиків фінансових установ, про що нижче в рекомендаціях Нацбанку.
Що має зробити вкладник
Першим правилом, яким повинен послуговуватися вкладник – перевірити ліцензію НФУ, або кредитної спілки, зазначають в НБУ.
Перед оформленням вкладу до кредитної спілки, клієнту потрібно перевірити, чи має фінансова установа діючу ліцензію. Адже фінансові послуги (тобто операції з чужими грошима) можуть надаватися тільки на підставі ліцензії (вимога Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Кредитна спілка може залучати кошти двома шляхами – через договори вкладів на депозит та через обов’язкові або добровільні пайові внески.
У випадку залучення спілкою коштів через пайові внески, то їй достатньо мати одну ліцензію – на надання коштів у позику, в тому числі та на умовах фінансового кредиту. Якщо спілка залучає кошти через депозитні договори, то їй необхідно мати дві ліцензії – на залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення та на надання коштів у позику, в тому числі та на умовах фінансового кредиту, наголошують в НБУ.
Перевірити наявність ліцензій можна у спеціальному публічному реєстрі, де є інформація про усі фінансові установи.
Кредитні спілки не є учасниками системи гарантування вкладів
Кредитні спілки не є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А відтак держава не гарантує повернення коштів вкладникам у разі банкрутства Кредитної спілки. Вкладники зобов’язанні розуміти й зважувати на цей ризик при ухваленні рішення для співпраці.
НБУ запроваджує належне регулювання
Кредитні спілки є високо ризиковими фінансовими установами, оскільки залучаючи кошти громадян вони їх розміщують. Відтак завдання Нацбанку – встановити адекватні вимоги та належне регулювання для превентивного реагування на проблеми з платоспроможністю кредитної спілки.
Зокрема НБУ пропонує передбачити ринковий механізм підтримки платоспроможності кредитних спілок. Наприклад, створення стабілізаційного фонду на базі об’єднаних кредитних спілок.
Якщо кредитна спілка порушила права вкладника
Учасник ліцензованої кредитної спілки, можете звернутися до Національного банку з проханням надати консультацію чи роз’яснення про дії спілки.
Нагадаємо, Національний банк планує запровадити дистанційний підхід до інспекційних перевірок у банках. Перевірки учасників платіжного ринку зможуть також відбуватися дистанційно, повідомляє пресслужба регулятора.