Ухань чи Вухань? Українські філологи ухвалили вердикт
Українські вчені-філологи розробили посібник із транскрипцією китайської мови
Правильність вимови в китайських словах виявити дуже складно, адже в українській мові досі не існувало транскрипції китайської.
Карантин – не привід забути про власний розвиток і навчання. Пам’ятаєте, у всіх на слуху була назва китайського міста Вухань, бо саме звідти пішов світом коронавірус. Спершу його вимовляли Ухань, а згодом почали говорити Вухань.
І дуже часто, от згадайте, є слова, які люди вимовляють по-різному. Здебільшого це назви брендів. Ми чуємо і «Ламборгіні», і «Ламборджині», «Порше» і «Порш». «Найк», спортивна марка, і «Найкі». Найважче визначити правильність вимови в китайських словах. Бо, виявляється, у нас досі не існувало транскрипції китайської мови, і ми користувалися російською. Але наші вчені-філологи вже розробили такий посібник.
Іспанський журналіст Жерар Фаре записав на Женевському автосалоні ролик. На кожному стенді він попросив носіїв мови вимовити назву бренду так, як вона звучить в оригіналі. З’ясувалося, що чимало назв прижилися в неправильній транскрипції. Насправді ж не «Ламборджіні», а «Ламборґіні», не «Хюндай», а «Хьонде», не «Лексус», а «Лексас». І навіть звичний багатьом «Мерседес» – має інший наголос.
Іншомовне слово треба одразу вчитися вимовляти правильно, ділиться досвідом старший викладач школи англійської мови Ірина Неділько. Для своїх учнів вона зробила кілька роликів про правильну вимову.
Ролики розраховані на дітей та підлітків. Їм найлегше дається вимова. Вони швидко вчаться й люблять наслідувати дорослих.
Коли люди зіштовхнулися з коронавірусом, одночасно дізналися й про існування китайського міста, де зародилася нова убивча інфекція. То як же правильно українською? Ухань чи таки Вухань?
«Думка правильна тоді, коли її можна аргументувати. І щодо того, що мало би бути Вухань, ми можемо навести три аргументи точно», – зазначила доцентка кафедри філології УКУ Наталія Цісар.
«Це пояснюється структурою китайського складу. В них, крім самого звуку є, так би мовити, певний ефект огублення на початку складу. Відповідно, в українській мові його найкраще передавати цим губно-губним «В», – пояснила перекладачка з китайської мови Надія Кірносова.
Ці філологині – авторки нової системи практичної транскрипції китайської мови. Досі такої системи саме для української мови не існувало. Користувалися російською. Понад десять років тому перекладач із китайської Надія Кірносова спробувала розробити правила транскрипції українською. Тоді, у 2009-му, цим майже ніхто не зацікавився.
«Ідея, власне, утворити українську транскрипцію все одно всі ці 10 років була. Наприкінці 2018 року до мене звернулися колеги зі Львова, які проводили як раз семінари, присвячені транскрипціям різних мов. Із львівською колегою Наталею Цісар ми написали посібник, присвячений саме українській транскрипції з китайської мови», – додала Кірносова.
Посібник вже невдовзі вийде друком в українському видавництві. З «Підсумками тижня» видавці поділилися, який вигляд матиме майбутня книга.
«Там дуже цікава історична довідка насправді, він пізнавальний. Він не сухий, тільки про африкати і про дифтонги, а він насправді і про історію теж. Ми в кожній книзі, в цій системі ми пишемо таке слово від видавництва, де ми пояснюємо, що наше видавництво має принципову позицію у використанні системи Кірносової-Цісар. Наприклад, у книзі «Дешифрувати» колишнього китайського розвідника вони побачать не Мао Цзе Дун, а Мао Дзедон», – розповіла видавчиня Світлана Призинчук.
Засновниця видавництва добре знає китайську мову, бо навчалася в Китаї. Каже, що такого посібника давно бракувало.
«Коли ми почали працювати, тобто з 2012-го року, я зіштовхнулася з тим, що перекладачі почали нам здавати свої переклади, свої тексти, кожен використовуючи транскрипцію на свій штиб. (...) десь використовують «Ґ», «Ї». Хтось використовує, хтось не використовує. Хтось пише «Г», «І». В результаті в своєму видавництві, ну оскільки ми йдемо до того, щоб давати своїм читачам якісний продукт, ми намагалися уніфікувати наш підхід до того, щоби всі наші видання по можливості виходили в одній транскрипції», – зазначила вона.
Система Кірносової-Цісар враховує фонетичні особливості і структуру складу китайської і української мови. Так, ((СЛАЙД)) досі звичне у перекладах з китайської «чжоу» пропонують замінити на «джов», «чжуан» – на «джван», «цзи» – на «дзи», «куан» – на «кван». Китай пропонують називати «Хіни». Це слово й раніше використовувалося в українській мові. А столицю Китаю Пекін можна вимовляти й по-іншому – Бейдзін.
«Наскільки мені відомо, китайський уряд надає перевагу китайській назві Бейдзін. Тому що Бей – це Північний, дзін – це столиця, відповідно – Північна столиця. Чому з’явилася назва Пекін? Тому що перші дослідники Китаю не відчували різницю між Б і П у китайській мові. Відповідно, всі склади, які мали колись «кін», зараз звучать як «дзін». І тому Пекін мав би бути Бейдзін, а Нанкін мав би бути Нандзін тощо», – пояснила Цісар.
Як швидко можуть змінитися усталені норми? Чи відкритий ринок до змін власних назв, які уже прижилися? Українці здебільшого готові.
«Нове завжди складно, до нього складно звикнути, і тому перша реакція вона майже завжди або ніяка, або негативна. Дуже рідко так трапляється, що людина одразу каже: «Клас! Нове!» – це дуже рідко трапляється. Але потім ми звикаємо. Мова – це жива структура, яка постійно змінюється, й ми також з нею маємо змінюватись», – наголосила Анна Лісовська, копірайтер маркетингової агенції.
Для ринку точна назва бренду не є першочерговою, кажуть фахівці, які працюють з рекламними текстами. Правильна вимова тої чи іншої марки не впливає на бажання її купувати. Але для нації та її мови власні норми та правила транскрипції – питання державної ваги.
«Є таке поняття як економічна цінність мови. І економічна цінність мови забезпечує функціонування мови на різних рівнях. Зокрема у міжкультурній комунікації. Якщо ми не виробляємо власної транскрипції, чи транслітерації чи адаптації для української мови, ми забираємо свій голос із міжкультурної комунікації. Якщо ми користуємося розробленнями інших країн, відповідно, ми теж засвідчуємо нашу несамостійність у цьому питанні», – уточнила Цісар.
Транскрипція українських назв в інших мовах – теж важливий показник. Лише в 2019-му провідні інформагенції світу стали змінювати десятиріччями транскрибований з російської Кiev на український Kyiv. Kyiv not Kiev – таку кампанію почало навіть українське МЗС. І її розцінюють як важливий поштовх для змін у транскрипції. Громадські активісти та науковці закликають політиків і надалі підтримувати ініціативи, що зміцнюють позиції української мови у світі.
Коментарі — 0